зовнішня поверхня

См. также в других словарях:

• обплетення — я, с., спец. Тканина з ниток або дроту, якою покривається ізоляція електродротів, зовнішня поверхня шлангів і т. ін …   Український тлумачний словник

• около — а, с., діал. 1) Зовнішня поверхня будівлі. 2) Навколишня місцевість; околиця …   Український тлумачний словник

• около — іменник середнього роду зовнішня поверхня будівлі; навколишня місцевість, околиця діал …   Орфографічний словник української мови

• 25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… …   Покажчик національних стандартів

• купол — (італ. < лат. бочонок) Конструкція, що перекриває круглі, багатокутні та еліптичні в плані приміщення у вигляді склепіння, внутрішня поверхня якого створюється обертанням кривої (дуги, чверті кола, еліпса тощо) навколо вертикальної осі.… …   Архітектура і монументальне мистецтво

• вибуховий пил — взрывчатая пыль explosive dust Explosivstaub пил, здатний в суміші з повітрям запалюватися (спалахувати) при тепловому і ударно хвильовому впливі. На підприємствах гірн. пром сті В.п. утворюється з вугілля усіх марок (крім антрацитів), горючих… …   Гірничий енциклопедичний словник

• гідросуміш — гидросмесь slurry Trübe – механiчна суміш води з частинками твердого матеріалу, наприклад, г.п. або к.к.; при мокрому збагаченні к.к. Г. наз. пульпою. Г. характеризується концентрацією твердої фази і густиною. Г. розрізняють в залежності від… …   Гірничий енциклопедичний словник

• форма — и, ж. 1) Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2) Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось… …   Український тлумачний словник